Контрольний тест до уроку(10 клас)
понедельник, 25 февраля 2013 г.
ТЕСТ Програма Power Point
Контрольний тест (10 клас)
1.
Програма Power Point призначена для:
а) ілюстрації доповіді, реклами;
б) висвітлення роботи гуртків, клубів;
в) демонстрації проектів, колекції, спортив¬них досягнень, тощо;
г) малювання.
а) ілюстрації доповіді, реклами;
б) висвітлення роботи гуртків, клубів;
в) демонстрації проектів, колекції, спортив¬них досягнень, тощо;
г) малювання.
ТЕСТ БАЗИ ДАНИХ
Контрольний тест до уроку (11 клас)
1. База даних - це:
1. сукупність даних, організованих по певних правилах;
2. сукупність програм для зберігання і обробки великих масивів інформації;
3. інтерфейс, що підтримує наповнення і маніпулювання даними;
4. певна сукупність інформації.
суббота, 12 января 2013 г.
Перевіряємо теоретичні відомості
Поставити у відповідність терміну
його означення (цифрі - літеру)
1.
Робоча група —
2.
Домен —
3.
Політика —
4.
Адміністратор —
5.
Сеанс користувача —
6.
Обліковий запис користувача —
7.
Профіль користувача —
8.
Ресурс —
9.
Права доступу до ресурсів —
10. Види (рівні) прав доступу:
11.
Віддалений робочий стіл –
12. Віддалений помічник —
Відповіді :
а)
це
служба ОС, яка дає змогу іншій особі приєднатись до комп'ютера користувача за
допомогою локальної чи глобальної мережі;
б)
перелік
завдань, які користувачеві дозволено виконувати особисто, у групі чи в домені;
в)
це запис у базі даних мережної ОС, що містить
відомості, які характеризують користувача;
г)
це об'єднання в мережу рівноправних комп'ютерів;
д)
це сукупність правил і процедур адміністрування
мережі, яких дотримуються користувачі;
е)
це об'єднання групи комп'ютерів локальної мережі,
яку адмініструють як єдиний об'єкт відповідно до спільних політик;
ж)
дає
змогу користувачеві приєднатись до свого комп'ютера з іншого;
з)
особа, яка керує доменом локальної мережі;
и)
це
файл, деяка частина пам'яті чи пристрій комп'ютера або мережі, які надають у
спільне використання;
к)
це
файл, що містить дані про налаштування мережних засобів для конкретного
користувача;
л)
це приєднання, що створюється між вузлами мережі
для обміну даними;
м) повний, змінити, читати.
м) повний, змінити, читати.
Служба WWW. Робота з веб-сторінками
1. Виникнення WWW.
Найбільш значною подією в історії Internet стала розробка служби World Wide Web (скорочено WWW). Автори WWW – дослідники Європейської лабораторії фізики елементарних частинок (European Particle Physics Laboratory, GERN) у Женеві, фізики Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо. Вчені вирішили створити таку систему, котра дозволила б усім фізикам Європи обмінюватися через Internet результатами досліджень у вигляді ілюстрованого тексту, що включає зсилання на інші публікації. Зараз WWW є службою Internet, що найбільш динамічно розвивається. Цей формат дозволяє розміщувати в одному документі текстову, графічну, аудіо- та відеоінформацію.
В 1989 році Тім Бернерс - Лі із Женевської лабораторії практичної фізики (GERN) запропонував систему, що базується на принципі гіпермедіа.
В 1991 році система була практично реалізована й отримала назву World Wide Web. Дослівно ця назва перекладається як “Павутиння , шириною на весь світ”, але її як правило називають Всесвітнім павутинням, або Web - ситемою, або WWW.
2. Гіпертекст.
Для пропозиції своїх ресурсів досить великій аудіторії користувачів мережа Web спирається на такі механізми:
Єдина система найменувань, за якими ресурси можуть бути знайдені в мережі, основана на так званих адресах URL (Uniform Resource Locator - уніфікований показник інформаційного ресурсу);
Протокол для організації доступу до іменованих ресурсів за допомогою мережі, в якості якого виступає протокол НТТР (HyperText Transfer Protocol - протокол передачі гіпертекстових файлів);
Гіпертекст, який полегшує навігацію по ресурсах, для створення якого використовується мова HTML (HyperText Markup Language - мова розмітки гіпертексту).
3. Пошук інформації.
У Мережі пошук забезпечують спеціальні пошукові служби. Уміння користуватися ними, власне кажучи, і складає уміння користуватися Internet. Усі пошукові системи Internet засновані на гіперпосиланнях. Звертаючись до пошукової служби, ми формулюємо запит, у якому формально описуємо те, що хочемо знайти. Провівши потрібні операції, служба формує Web-документ, що складається з гіперпосилань, що ведуть до ресурсів Internet, які відповідають нашому запиту. Яким з цих гіперпосилань ми скористаємося - справа наша.
Пошукові каталоги схожі на предметні каталоги суспільних бібліотек. На початковій сторінці пошукового каталогу ми обираємо тему, яка нас цікавить, далі у рамках теми обираємо категорію, потім підкатегорію, і так далі, поки не отримаємо конкретний список Web-ресурсів, рекомендованих для перегляду. Найбільшим пошуковим каталогом світу сьогодні вважається пошукова система Yahoo! (www.yahoo.com) Вона надає приблизно 1 млн. посилань до ресурсів Internet, тобто охоплює тисячну частину всього Web-простору.
Коли розмір World Wide Web збільшився від декількох десятків сайтів до сотень мільйонів, стало зрозуміло, що людина не в змозі самостійно переглядати таку кількість сайтів, тим більше знаходити нові. Тому почалися розробки програм, що здатні подорожувати по Web-вузлах Internet, переглядати Web-сторінки і копіювати їхній зміст на центральний сервер пошукової системи. Такі програми називають “черв’яками”, “павуками”, “пошуковими роботами” (скорочено “ботами”), “пошуковими машинами”, “краулерами” і т.п. Різноманіття назв зв’язане з тим, що кожна пошукова система створює свою власну, неповторну програму і дає їй своє ім’я, що згодом стає загальним.
Російські та українські пошукові системи
МЕТА http://www.meta.ua
Aport http://www.aport.ru
Rambler http://www.rambler.ru
Яndex http://www.yandex.ru
Найбільш значною подією в історії Internet стала розробка служби World Wide Web (скорочено WWW). Автори WWW – дослідники Європейської лабораторії фізики елементарних частинок (European Particle Physics Laboratory, GERN) у Женеві, фізики Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо. Вчені вирішили створити таку систему, котра дозволила б усім фізикам Європи обмінюватися через Internet результатами досліджень у вигляді ілюстрованого тексту, що включає зсилання на інші публікації. Зараз WWW є службою Internet, що найбільш динамічно розвивається. Цей формат дозволяє розміщувати в одному документі текстову, графічну, аудіо- та відеоінформацію.
В 1989 році Тім Бернерс - Лі із Женевської лабораторії практичної фізики (GERN) запропонував систему, що базується на принципі гіпермедіа.
В 1991 році система була практично реалізована й отримала назву World Wide Web. Дослівно ця назва перекладається як “Павутиння , шириною на весь світ”, але її як правило називають Всесвітнім павутинням, або Web - ситемою, або WWW.
2. Гіпертекст.
Для пропозиції своїх ресурсів досить великій аудіторії користувачів мережа Web спирається на такі механізми:
Єдина система найменувань, за якими ресурси можуть бути знайдені в мережі, основана на так званих адресах URL (Uniform Resource Locator - уніфікований показник інформаційного ресурсу);
Протокол для організації доступу до іменованих ресурсів за допомогою мережі, в якості якого виступає протокол НТТР (HyperText Transfer Protocol - протокол передачі гіпертекстових файлів);
Гіпертекст, який полегшує навігацію по ресурсах, для створення якого використовується мова HTML (HyperText Markup Language - мова розмітки гіпертексту).
3. Пошук інформації.
У Мережі пошук забезпечують спеціальні пошукові служби. Уміння користуватися ними, власне кажучи, і складає уміння користуватися Internet. Усі пошукові системи Internet засновані на гіперпосиланнях. Звертаючись до пошукової служби, ми формулюємо запит, у якому формально описуємо те, що хочемо знайти. Провівши потрібні операції, служба формує Web-документ, що складається з гіперпосилань, що ведуть до ресурсів Internet, які відповідають нашому запиту. Яким з цих гіперпосилань ми скористаємося - справа наша.
Пошукові каталоги схожі на предметні каталоги суспільних бібліотек. На початковій сторінці пошукового каталогу ми обираємо тему, яка нас цікавить, далі у рамках теми обираємо категорію, потім підкатегорію, і так далі, поки не отримаємо конкретний список Web-ресурсів, рекомендованих для перегляду. Найбільшим пошуковим каталогом світу сьогодні вважається пошукова система Yahoo! (www.yahoo.com) Вона надає приблизно 1 млн. посилань до ресурсів Internet, тобто охоплює тисячну частину всього Web-простору.
Коли розмір World Wide Web збільшився від декількох десятків сайтів до сотень мільйонів, стало зрозуміло, що людина не в змозі самостійно переглядати таку кількість сайтів, тим більше знаходити нові. Тому почалися розробки програм, що здатні подорожувати по Web-вузлах Internet, переглядати Web-сторінки і копіювати їхній зміст на центральний сервер пошукової системи. Такі програми називають “черв’яками”, “павуками”, “пошуковими роботами” (скорочено “ботами”), “пошуковими машинами”, “краулерами” і т.п. Різноманіття назв зв’язане з тим, що кожна пошукова система створює свою власну, неповторну програму і дає їй своє ім’я, що згодом стає загальним.
Російські та українські пошукові системи
МЕТА http://www.meta.ua
Aport http://www.aport.ru
Rambler http://www.rambler.ru
Яndex http://www.yandex.ru
Історія винекнення Інтернет
У
1957 роцi в США було створене Агентство перспективних розробок (ARPA). Одна з проблем, над якою працювало
агенство, полягала в тому, що було необхiдно об’єднати роботу дослiдницьких
установ, якi були розкиданi по територiї США. Необхiдна була чiтка, налагоджена система, яка б
дозволяла рiзним дослiдницьким центрам координувати свою роботу, обмiнюватись
iнформацiєю за принципом «кожний з кожним».
Працювати ж ця система мала таким чином, щоб вихiд з ладу одного вузла цiєї мережi
жодним чином не вплинув
на роботу iнших. Що ж потрiбно було об’єднати в цю мережу? Очевидно, комп’ютери
як мозковий центр будь-якої
дослiдницької лабораторiї.
У сiчнi 1969 року вперше на декiлька хвилин було
запущено систему, яка зв’язала мiж собою чотири комп’ютери в рiзних кінцях США. А
вже через рiк нова iнформацiйна система розпочала роботу. Природно,
що її назвали Arpanet. У 1973 роцi через Arpanet
вперше «поспiлкувалися» комп’ютери рiзних країн. Мережа стала мiжнародною. Коли в
мережу приєдналися вже тисячi комп’ютерiв, стало очевидним, що необхiдно
повнiстю переробити механiзм доступу до Arpanet. Такий механізм було введено в
1983 роцi. Це був протокол зв’язку TCP/IP (Transmission Control Protocol /
Internet Protocol). У тому ж році вiдбувся розподiл мережi Arpanet на частини, одна з
яких вiддiлилась як наукова мережа NSFNet. Саме на її базi утворилась мережа Інтернет.
У 1995 роцi розпочався справжнiй бум Інтернету. А 14 квiтня 1998 року вiдбувся
святковий «запуск» нової мережi, яку назвали Інтерне
Подписаться на:
Сообщения (Atom)