ВИВЧАЄМО ІНФОРМАТИКУ РАЗОМ

понедельник, 25 февраля 2013 г.

ТЕСТ Комп'ютерні презентації

Контрольний тест до уроку(10 клас)

1. Вкажіть особливості слайдових презентацій. Виберіть одну або кілька правильних відповідей

презентація не містить рухомих об'єктів або їх рух є простим
презентація є відеокліпом
тривалість показу інформації залежить від ходу доповіді
всі об'єкти презентації розміщуються на часовій шкалі

ТЕСТ Програма Power Point

Контрольний тест (10 клас)

1. Програма Power Point призначена для:
а) ілюстрації доповіді, реклами;
б) висвітлення роботи гуртків, клубів;
в) демонстрації проектів, колекції, спортив¬них досягнень, тощо;
г) малювання.

Дальше »

1. База даних - це:
1. сукупність даних, організованих по певних правилах;
2. сукупність програм для зберігання і обробки великих масивів інформації;
3. інтерфейс, що підтримує наповнення і маніпулювання даними;
4. певна сукупність інформації.

Дальше »

суббота, 12 января 2013 г.

Перевіряємо теоретичні відомості

Поставити у відповідність терміну його означення (цифрі - літеру)

1. Робоча група —

2. Домен —

3. Політика —

4. Адміністратор —

5. Сеанс користувача —

6. Обліковий запис користувача —

7. Профіль користувача —

8. Ресурс —

9. Права доступу до ресурсів —

10. Види (рівні) прав доступу:

11. Віддалений робочий стіл –

12. Віддалений помічник —

Відповіді :

а) це служба ОС, яка дає змогу іншій особі приєднатись до комп'ютера користувача за допомогою локальної чи глобальної мережі;

б) перелік завдань, які користувачеві дозволено виконувати особисто, у групі чи в домені;

в) це запис у базі даних мережної ОС, що містить відомості, які характеризують користувача;

г) це об'єднання в мережу рівноправних комп'ютерів;

д) це сукупність правил і процедур адміністрування мережі, яких дотримуються користувачі;

е) це об'єднання групи комп'ютерів локальної мережі, яку адмініструють як єдиний об'єкт відповідно до спільних політик;

ж) дає змогу користувачеві приєднатись до свого комп'ютера з іншого;

з) особа, яка керує доменом локальної мережі;

и) це файл, деяка частина пам'яті чи пристрій комп'ютера або мережі, які надають у спільне використання;

к) це файл, що містить дані про налаштування мережних засобів для конкретного користувача;

л) це приєднання, що створюється між вузлами мережі для обміну даними;
м) повний, змінити, читати.

Служба WWW. Робота з веб-сторінками

1. Виникнення WWW.
Найбільш значною подією в історії Internet стала розробка служби World Wide Web (скорочено WWW). Автори WWW – дослідники Європейської лабораторії фізики елементарних частинок (European Particle Physics Laboratory, GERN) у Женеві, фізики Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо. Вчені вирішили створити таку систему, котра дозволила б усім фізикам Європи обмінюватися через Internet результатами досліджень у вигляді ілюстрованого тексту, що включає зсилання на інші публікації. Зараз WWW є службою Internet, що найбільш динамічно розвивається. Цей формат дозволяє розміщувати в одному документі текстову, графічну, аудіо- та відеоінформацію.
В 1989 році Тім Бернерс - Лі із Женевської лабораторії практичної фізики (GERN) запропонував систему, що базується на принципі гіпермедіа.
В 1991 році система була практично реалізована й отримала назву World Wide Web. Дослівно ця назва перекладається як “Павутиння , шириною на весь світ”, але її як правило називають Всесвітнім павутинням, або Web - ситемою, або WWW.
2. Гіпертекст.
Для пропозиції своїх ресурсів досить великій аудіторії користувачів мережа Web спирається на такі механізми:
Єдина система найменувань, за якими ресурси можуть бути знайдені в мережі, основана на так званих адресах URL (Uniform Resource Locator - уніфікований показник інформаційного ресурсу);
Протокол для організації доступу до іменованих ресурсів за допомогою мережі, в якості якого виступає протокол НТТР (HyperText Transfer Protocol - протокол передачі гіпертекстових файлів);
Гіпертекст, який полегшує навігацію по ресурсах, для створення якого використовується мова HTML (HyperText Markup Language - мова розмітки гіпертексту).
3. Пошук інформації.
У Мережі пошук забезпечують спеціальні пошукові служби. Уміння користуватися ними, власне кажучи, і складає уміння користуватися Internet. Усі пошукові системи Internet засновані на гіперпосиланнях. Звертаючись до пошукової служби, ми формулюємо запит, у якому формально описуємо те, що хочемо знайти. Провівши потрібні операції, служба формує Web-документ, що складається з гіперпосилань, що ведуть до ресурсів Internet, які відповідають нашому запиту. Яким з цих гіперпосилань ми скористаємося - справа наша.
Пошукові каталоги схожі на предметні каталоги суспільних бібліотек. На початковій сторінці пошукового каталогу ми обираємо тему, яка нас цікавить, далі у рамках теми обираємо категорію, потім підкатегорію, і так далі, поки не отримаємо конкретний список Web-ресурсів, рекомендованих для перегляду. Найбільшим пошуковим каталогом світу сьогодні вважається пошукова система Yahoo! (www.yahoo.com) Вона надає приблизно 1 млн. посилань до ресурсів Internet, тобто охоплює тисячну частину всього Web-простору.
Коли розмір World Wide Web збільшився від декількох десятків сайтів до сотень мільйонів, стало зрозуміло, що людина не в змозі самостійно переглядати таку кількість сайтів, тим більше знаходити нові. Тому почалися розробки програм, що здатні подорожувати по Web-вузлах Internet, переглядати Web-сторінки і копіювати їхній зміст на центральний сервер пошукової системи. Такі програми називають “черв’яками”, “павуками”, “пошуковими роботами” (скорочено “ботами”), “пошуковими машинами”, “краулерами” і т.п. Різноманіття назв зв’язане з тим, що кожна пошукова система створює свою власну, неповторну програму і дає їй своє ім’я, що згодом стає загальним.
Російські та українські пошукові системи
МЕТА http://www.meta.ua
Aport http://www.aport.ru
Rambler http://www.rambler.ru
Яndex http://www.yandex.ru

Історія винекнення Інтернет

У 1957 роцi в США було створене Агентство перспективних розробок (ARPA). Одна з проблем, над якою працювало агенство, полягала в тому, що було необхiдно об’єднати роботу дослiдницьких установ, якi були розкиданi по територiї США. Необхiдна була чiтка, налагоджена система, яка б дозволяла рiзним дослiдницьким центрам координувати свою роботу, обмiнюватись iнформацiєю за принципом «кожний з кожним». Працювати ж ця система мала таким чином, щоб вихiд з ладу одного вузла цiєї мережi жодним чином не вплинув на роботу iнших. Що ж потрiбно було об’єднати в цю мережу? Очевидно, комп’ютери як мозковий центр будь-якої дослiдницької лабораторiї.

У сiчнi 1969 року вперше на декiлька хвилин було запущено систему, яка зв’язала мiж собою чотири комп’ютери в рiзних кінцях США. А вже через рiк нова iнформацiйна система розпочала роботу. Природно, що її назвали Arpanet. У 1973 роцi через Arpanet вперше «поспiлкувалися» комп’ютери рiзних країн. Мережа стала мiжнародною. Коли в мережу приєдналися вже тисячi комп’ютерiв, стало очевидним, що необхiдно повнiстю переробити механiзм доступу до Arpanet. Такий механізм було введено в 1983 роцi. Це був протокол зв’язку TCP/IP (Transmission Control Protocol / Internet Protocol). У тому ж році вiдбувся розподiл мережi Arpanet на частини, одна з яких вiддiлилась як наукова мережа NSFNet. Саме на її базi утворилась мережа Інтернет. У 1995 роцi розпочався справжнiй бум Інтернету. А 14 квiтня 1998 року вiдбувся святковий «запуск» нової мережi, яку назвали Інтерне

понедельник, 25 февраля 2013 г.